-
1 bolster
1. n1) валик (під подушку)2) брус; поперечина3) буфер4) металева частина ручки складаного ножа5) компрес6) підбивка (пальта тощо)2. v1) підпирати валиком (подушку)2) підтримувати; зміцнювати; посилювати3) сприяти4) подавати фіктивну підтримку5) підбурювати6) шк., розм. битися подушками* * *I n1) валик ( під подушку)2) cпeц. брус, дерев'яна підкладка або подушка3) буфер4) apxiт. горизонтальна частина іонічної капітелі між двома волютами5) заплечик колодочки ножа; металева частина ручки складаного ножа6) тex. підштампова плита7) заст. компрес; валик8) заст. підбивка (плаття, пальто)II v2) (тж. bolster up) підтримувати, підкріплювати; сприяти ( злу)3) підбурювати4) вiйcьк. підтримувати, підсилювати; зміцнювати -
2 надевать
надёвывать, надеть1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - над`еть1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)\надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку
2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)\надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти
3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти\надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри
\надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к
-
3 cushiony
adjсхожий на подушку; м'який, як подушка* * *aсхожий на подушку; м'який, як подушка -
4 well-padded
adj1) м'який, пухкий, пишний (про подушку тощо)2) жарт. угодований, ситий, в тілі; повний* * *a1) м'який, пухкий ( про подушку)2) відгодований, повний -
5 bolster
I n1) валик ( під подушку)2) cпeц. брус, дерев'яна підкладка або подушка3) буфер4) apxiт. горизонтальна частина іонічної капітелі між двома волютами5) заплечик колодочки ножа; металева частина ручки складаного ножа6) тex. підштампова плита7) заст. компрес; валик8) заст. підбивка (плаття, пальто)II v2) (тж. bolster up) підтримувати, підкріплювати; сприяти ( злу)3) підбурювати4) вiйcьк. підтримувати, підсилювати; зміцнювати -
6 pillow
1. n1) подушка2) амер., спорт., розм. боксерська рукавичка3) тех. підкладка; подушка; вкладиш; підшипникto take council (to consult with) one's pillow — ранок мудріший від вечора
2. v1) класти голову (на щось)2) служити (бути) подушкою3) підкладати подушку* * *I n1) подушка; подушечка2) cл. спорт, жapг. боксерська рукавичка3) тex. подушка, підкладка; вкладиш; підшипникII v1) класти голову ( на що-небудь)3) підкладати подушки ( pillow up) -
7 pillow sham
сл. -
8 shake
In1) струс, струшуванняa shake of the hand(s) — потиск рук, рукостискання
to give smb.'s hand a shake — потиснути комусь руку
2) поштовх, удар3) дрижання, трясіння; тряска; вібрація4) тремтіння, дрож5) (the shakes) пропасниця; озноб6) (the shakes) страхto give smb. the shakes — нагнати страху на когось
7) потрясіння, шок8) розм. митьin a shake, in half a shake, in two (in a couple of, in a brace of) shakes, in the shake of a hand (of a lamb's tail) — в одну мить, умить
9) тріщина10) амер. морозовина11) муз. трельa fair shake — а) шанс на успіх; б) амер., розм. чесне ставлення
to give smb., smth. the shake — звільнитися від когось, чогось
IIv (past shook; p.p. shaken)1) трясти, струшувати2) тремтіти, дрижати; трястися3):to shake hands with smb., to shake smb.'s hand, to shake smb. by the hand — потиснути комусь руку, обмінятися з кимсь потиском рук
4) коливати; хитати; гойдати5) хитатися6) потрясати, хвилювати7) похитнути, ослабити, підірвати8) муз. виконувати трель9) розм. обікрастиshake down — а) струшувати (плоди з дерева); б) руйнувати (будинок); в) утрушувати, ущільнювати; г) утрушуватися, ущільнюватися; ставати компактним; д) пристосуватися, освоїтися; є) амер., розм. вимагати (гроші)
shake off — а) струшувати (пил); б) позбутися (когось, чогось)
shake out — витрушувати, вибивати
shake up — а) струшувати, збовтувати (ліки); б) збивати (подушку); в) розворушити, розбурхати; г) роздратовувати
to shake a leg — а) танцювати; б) амер. квапитися
to shake a loose (a free) leg — вести безладне життя
* * *I n1) струс, струшування2) поштовх; удар3) тремтіння, тряска; вібрація; тремтіння, дрож4) ( the shakes) лихоманка, озноб; біла гарячка; страх5) потрясіння, шок6) мить7) pl важливість, значення8) молочний коктейль ( milk shake)10) тріщина (у дереві, землі); cл. морозобоїна11) мyз. трельII v(shook; shaken)1) трясти, струшувати; тремтіти; трястися; потискувати ( руку)2) качати, хитати, гойдати; гойдатися, хитатися3) потрясати, хвилювати5) збовтувати ( shake up)6) cл. позбутися, відскіпатися; ушитися ( від кого-небудь)7) похитнути, послабити, підірвати8) мyз. виконувати трель9) aвcтpaл.; cл. обікрасти -
9 thrust
In1) поштовх2) колючий удар; стусан; випадthrust and parry — військ. бій з перемінним успіхом
to parry a thrust — а) військ. відбити удар; б) перен. парирувати випад
a home thrust — а) влучний удар; б) перен. ущипливе зауваження
3) зустріч, бій (на шпагах тощо)4) ав. тяга, сила тяги (двигуна)5) тех. опора, упор; осьове навантаження; напір, натиск; протитиск6) геол. горизонтальний (боковий) тискIIv (past і p.p. thrust)1) штовхати; тикатиto thrust smb. out of the house — а) виштовхати когось з будинку; б) перен. вигнати когось з дому
2) штовхатися; пробиватися, лізти3) засовувати, усовувати, просовувати4) перен. нав'язувати (свою думку)5) завдавати удару; колоти; простромлювати, устромлювати6) підпирати7) військ. рухати; уводити (в бій)8) військ. просуватися9):to thrust oneself — нав'язуватися, пролазити, втиратися (кудись)
thrust aside — відштовхувати, відкидати
thrust forth — а) виштовхувати; б) проштовхувати
thrust on — надіти, накинути
thrust out — виганяти, виселяти; викидати
thrust through — а) простромлювати, проколювати; б) пробиватися
* * *I [arest] n1) поштовхthrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування
she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку
2) колючий удар; стусан; випадwith a /one/ thrust — одним ударом
thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]
3) ударto make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста
to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар
to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар
to open a thrust — вiйcьк. починати наступ
to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар
the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]
4) напрямок, ухилthrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму
5) пафосthe thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість
to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/
6) тискthe thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну
the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)
7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті
9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка
II [arest] veach author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців
( thrust)1) штовхати, цокатиto thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку
to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти
to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері
to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись
to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію
2) сунути; засовувати, всувати, просовуватиto thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички
to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки
to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь
_ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи
to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати
he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені
3) завдавати удару; забивати, всадити; молотитиto thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь
to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)
4) вiйcьк. рухати, вводитиto thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися
an armoured battalion thrust into the southern regions — бронетанковий батальйон ( з боями) просунувся в південні райони ( країни)
5) впирати••to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)
-
10 pillow-sham
nнакидка (на подушку) -
11 cushiony
aсхожий на подушку; м'який, як подушка -
12 pillow sham
сл. -
13 thrust
I [arest] n1) поштовхthrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування
she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку
2) колючий удар; стусан; випадwith a /one/ thrust — одним ударом
thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]
3) ударto make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста
to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар
to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар
to open a thrust — вiйcьк. починати наступ
to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар
the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]
4) напрямок, ухилthrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму
5) пафосthe thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість
to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/
6) тискthe thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну
the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)
7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті
9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка
II [arest] veach author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців
( thrust)1) штовхати, цокатиto thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку
to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти
to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері
to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись
to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію
2) сунути; засовувати, всувати, просовуватиto thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички
to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки
to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь
_ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи
to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати
he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені
3) завдавати удару; забивати, всадити; молотитиto thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь
to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)
4) вiйcьк. рухати, вводитиto thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися
an armoured battalion thrust into the southern regions — бронетанковий батальйон ( з боями) просунувся в південні райони ( країни)
5) впирати••to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)
-
14 well-padded
-
15 взбивать
взбить збивати, збити. [Пилу не збивайте]; (волосы) підкосмичити (сов.), кудовчати, накудовчити, розпушувати, розпушити; (подушку) перебивати, перебити; (желтки, белки) підбивати, підбити; (мяч палкой) гилити, загилити.* * *несов.; сов. - взб`итьзбива́ти, зби́ти и мног. позбива́ти, підбива́ти, підбити и мног. попідбива́ти -
16 взбрасывать
взбросить куда, на что скидати, скинути. [Скинула подушку на піч].* * *несов.; сов. - взбр`оситьпідкида́ти, підки́нути; ки́дати [вго́ру], ки́нути [вго́ру], скида́ти [вго́ру], ски́нути [вго́ру]; ( закидывать) закида́ти, заки́нути -
17 изголовье
Изголовок приголов'я, (у)зголо[і]в'я, голови (-лів), (подстилка под головы) приголовач, приголовок (-ловка). [Мати її пестує, нахилившись до її, Марусиного, приголов'я (Грінч.). Зголов'є зладь високо (Федьк.). (Вітер) зголів'я тихо обвівав дівочі (Мнж.). Подушки не мав, то приладнав собі на тапчані приголовач з дошки, та так і спав без подушки (Харківщ.)]. У -вья - в головах, у зголовах. [А в головах (у мертвої) жовта воскова свічечка горить (М. Вовч.). Поклав сокиру в головах (Рудч.). Суддя-ж замислився у ксьондза в головах (М. Рильс.). Сидячи у зголовах (Федьк.)]. К -вью - у голови. [Вийшла з хати Катерина, а Марко схилився до наймички у голови (Шевч.)]. В -вье - у голови, під голови. [У голови положила пухову подушку (Харківщ.). А під голови голубая та жупанина (Мет.)].* * *узголі́в'я, узголо́в'я; приголі́в'я, приголо́в'я, приголо́вач, го́лови, -лівположи́ть в \изголовье вье — покла́сти під го́лову (під го́лови, в го́лови)
к \изголовье вью — у голови́
у \изголовьевья — у го́лова́х
-
18 красивый
гарний, красний, хороший, красивий, (зап.) файний, (о внешности ещё) вродливий, гожий, пригожий, чепурний, красовитий, красітний, ловкий, (фамил.) бравий; см. Пригожий; (прелестный, пленительный) чарівний, лепський, (привлекательный) принадний, привабний, сподобний, (щеголеватый) чепурний, чупарний. [Гарна, як квітка гайова (Номис). Я знав, що є у нас в селі дівчата гарні, що ся хороша, а ся краща (М. Вовч.). Красна теорія говорить у його одно, а прикра практика вимагає зовсім иншого (Єфр.). Жести його такі вимовні і красиві (Крим.). Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис). Така красна, коби рожа, як тополя така гожа (Пісня). Схудле чепурне обличчя було, як біль, біле (Грінч.). Ловка молодичка (Полт.). Вдовине личко красовите (М. Вовч.). Ой, паничу, паниченьку, гарний, бравий на личеньку! (Пісня). А лепський, кажуть, город (Мирн.). Кому то вже така краля не сподобна буде! (М. Вовч.)]. Более -вый - кращий. [Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне, як панночка (Сторож.)]. Самый -вый - найкращий. Удивительно -вый - гарний напрочуд, гарний на диво (на продиво). [Вишию лишень я йому подушку гарну на продиво (Н.-Лев.). Хайка була напрочуд гарна з лиця (Н.-Лев.)]. -вый, как картина - гарний, як намальований (як мальований, як написаний). [А що вже гарна! Як намальована (Н.-Лев.). Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода, як написана (Грінч.). Йде було собі, як мальована (М. Вовч.)]. -вый собой, лицом - гарний із себе, красовитий із себе, гарний з лиця, на красу гарний, на вроду гарний. [Обоє молоді, гарні із себе (Грінч.). Він був не дуже то красовитий із себе (Яворн.)]. Становиться, стать более -вым - кращати, покращати, краси набиратися, краси набратися, гарнішати, погарнішати, чепурнішати; срвн. Хорошеть, Похорошеть. [Лице стає мрійне, кращає (Васильч.). Поки Явтух, ріс та краси набирався (Свидн.). Вона вдвоє покращала (Н.-Лев.)]. -вым делать, придавать красу - см. Красить 3. Не родись -сив, а родись счастлив - не родися красен, а родися щасен (Приказка).* * *1) га́рний, краси́вий; кра́сний; диал. файний; ( о внешности человека) вродли́вий, га́рний на вро́ду, хоро́ший, красови́тий, сподо́бний2) (блестящий, эффектный) краси́вий -
19 надирать
надирывать, надрать надирати, надерти и надрати, (о мног.) понадирати чого, що. [Надер березової кори (Брацл.). Надерла пір'я на подушку (Канівщ.). Надрав лика (Сл. Ум.). Надрала струп у голові (Богодух.)]. -ть ворсу на сукне - наворсовувати, наворсувати сукно. -ть ногу, руку - надряпувати, надряпати (подряпати) ногу, руку. -драть за уши кого, уши кому - наскубти за вуха кого, накрутити (наскубти, нам'яти, нам'яшкурити) вуха кому. - драть чуб кому - наскубти (надрати) чуба кому, начубити кого. [Батька впіймали, чуба надрали (Пісня)]. Надранный - надертий, надраний, понадираний; наворсований; на[по]дряпаний; наскублений и наскубаний. -ться - надиратися, надертися, надратися, понадиратися и т. п.; бути надираним, надертим, надраним, понадираним и т. п.* * *несов.; сов. - надр`атьнадира́ти, наде́рти, -деру, -дерёш и надра́ти, -деру́, -дере́ш\надирать драть у́ши — см. ухо 1)
-
20 нервный
1) анат. - нервовий. [Нервова тканина (Троян.)]. -ное волокно - нервове волоконце, нервова волокнин(к)а. -ная оболочка - нервова оболонка, неврилема. -ные окончания - нервові кінчики. -ная система - нервова система. -ный узел, -ное утолщение - нервовий ґудзь, ґанґлій. -ные центры - нервові центри (осередки);2) мед. - нервовий. -ная боль - нервовий біль. -ный больной - нервово-хворий, нервовий хворий, хворий на нерви. Лечебница для -ных больных - лікарня для нервово-хворих (для хворих на нерви). Врач по - ным болезням - лікар (від) нервових х(в)ороб. -ное заболевание - а) (процесс) - нервове захворювання (оконч. захворіння); б) (болезнь) нервова х(в)ороба. -ный припадок - нервовий напад, нервова атака. -ное расстройство, страдание - знервування, знервовання, нервовий розстрій (-рою), нервове страждання, невропатія;3) фармак. - нервовий. -ные средства - нервові ліки;4) (о свойстве характера) нервовий, (диал.) нервений, (устар.) нервний, нервозний. [Чесний, сміливий, дуже нервовий на вдачу (Н.-Лев.). Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Нервовим холодом полоскала його згадка про роботу (Ле). Дід був дуже нервений (Звин.). «А чи не правду говорю?» - «Розуміється, що неправду!» - з нервним притиском відказала Целя (Франко). Старий був нервний і сердитий (Н.-Лев.). Безсилий, нервозний П'єро кусає свою подушку (Р. Край)].* * *нерво́вий
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Подушку под собой перевернуть - собака выть перестанет. — Подушку под собой перевернуть собака выть перестанет. См. ЗДОРОВЬЕ ХВОРЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
давивший подушку — прил., кол во синонимов: 6 • дававший храпака (5) • давивший ухо (6) • дрыхавший … Словарь синонимов
ломавший подушку — прил., кол во синонимов: 5 • давивший подушку (6) • давивший ухо (6) • дрыхавший … Словарь синонимов
давить подушку — спать, давить ухо, дрыхать, ломать подушку, дрыхнуть Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
ломать подушку — дрыхнуть, давить ухо, давить подушку, дрыхать, спать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Это такой землемер, что подушку из-под головы отмежует. — Это такой землемер, что подушку из под головы отмежует. См. ВОРОВСТВО ГРАБЕЖ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Кладут под подушку хлеб и ножницы и по сну заключают о будущем. — Кладут под подушку хлеб и ножницы (или четырех мастей королей) и по сну заключают о будущем. См. ДЕВИЧЬИ ГАДАНЬЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Первый кусок от ужина кладет девка под подушку, приглашая суженого, и он является во сне. — Первый кусок от ужина кладет девка под подушку, приглашая суженого, и он является во сне. См. ДЕВИЧЬИ ГАДАНЬЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Класть роженице под подушку. — Класть роженице под подушку. См. ДЕТИ РОДИНЫ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Женушка душка любит мягкую подушку. — Женушка душка любит мягкую подушку. См. ПРИЧУДА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Коли собака ночью воет, то перевернуть под головами подушку, сказав: "На свою голову!" - и она замолкнет. — Коли собака ночью воет, то перевернуть под головами подушку, сказав: На свою голову! и она замолкнет. См. СУЕВЕРИЯ ПРИМЕТЫ … В.И. Даль. Пословицы русского народа